Супермоделі: шлях до вершини, (частина 2)
08.02.2010 от
admin
Професія моделі поступово набирала популярність та все ж до сьогоднішніх висот їй було дуже далеко. Багато манекенниць як і раніше були відомими лише в професійних кругах і публіка, що приходила на демонстрації колекцій, не цікавилася, як звуть ту або іншу дівчину. Такі, як Лі Доріан, були скоріше виключенням, ніж правилом.
Лише у шестидесятих роках минулого століття ситуація стала мінятися: раптом спалахнула зірка Твіггі (Леслі Хорнбі), чиє ім’я тут же дізнався весь світ. Замигтіли на сторінках світської хроніки Шрімп (Джин Шрімптом) і Трі (Пенелопа Трі). Імена цих дівчат, що стали втіленням нового ідеалу, знав весь світ. Чоловіки божеволіли від їх величезних мрійливих очей, невеликих акуратних носиків, дитячих губ.
Пані робили все можливе і неможливе, щоб «роздобути» собі таке ж модне обличчя і таку ж, неймовірно тонку фігуру, як у Твіггі. Тепер уже звертали увагу не тільки на наряди, але і на самих моделей. Вони – їх поведінка і манера триматися вважалися еталоном. Вєрушка, Пегі Моффіт, Доніаль Луна, Еді Седжвік, Пет Джонс – імена цих моделей знала навіть людина далека від світу моди.
Ця зоряна година пробила не тільки для дівчат, але і для модельних агентств. Тепер уже вони багато в чому правлять бал на модному Олімпі, деколи запрошуючи за своїх підопічних астрономічні суми. Скаути, що працюють з агентствами, роз’їжджають по всьому світу у пошуках дівчат з цікавою зовнішністю.
Дівчата тепер і самі хочуть працювати на подіумі. У кожного з юних мрійників на слуху престижні модельні агентства світу, такі як «Elite» і «Ford». Потрапити в них – означає забезпечити собі прекрасні перспективи, адже такі агентства співпрацюють з провідними Будинками мод і найбільшими виробниками косметики.
У восьмидесятих роках престижність професії моделі вже ні у кого не викликала сумнівів. Обличчя моделей знав весь світ, їх гонорари були стабільними, але не надхмарними. Такими їх зробив Джанні Версаче: прагнучи отримати моделі тільки для свого Будинку, він став пропонувати їм величезні гонорари.
Ідею підхопили інші модельєри і до початку дев’яностих в світі моди з’явилася особлива каста – супер або топ-моделі. Вони отримували десятки тисяч доларів за один показ, а компанії, охочі привернути їх до реклами своїх товарів, указували в контрактах суми з нескінченною кількістю нулів. Отже всього через декілька років роботи кожний з таких щасливців ставав володарем багатомільйонного стану.
Сьогодні бути моделлю так само почесно. Юні красуні, спокушені славою, величезними доходами, перспективою зв’язати себе узами браку як мінімум з принцом крові, тисячами штурмують модельні агентства. І ті регулярно оглядають кандидаток, шукаючи серед них тих, хто стане нашим еталоном завтра.
Розділи: Історія моди |
Коментарів немає »