Імідж та стиль

Імідж (image) в перекладі з англійської означає образ, зображення, враження. Проте “імідж не простий образ – це образ, який людина для себе спеціально вибирає, створює і свідомо підтримує, використовуючи для досягнення тієї або іншої мети в житті”. Тобто імідж – це довготривала ініціативна комунікативна роль, довготривала ролева маска, яку “надіває” “зірка” для досягнення популярності, завоювання уваги, підтримки інтересу до своєї особи.

Як показує суспільно-культурна практика, люди не стикаються з “зірками”, не пізнають їх в процесі повсякденного життя, а черпають інформацію про них з інших джерел (у тому числі і з інтерв’ю), в яких вони мають справу з іміджем “зірки”, а не з реальним відображенням властивих даній людині характеристик.

У ситуації, при якій масовий адресат не має особистих контактів з “зіркою”, він повинен реагувати на її символічне уявлення у вигляді іміджу, який часто стає основною інформацією про даний об’єкт. Отже, імідж “зірки” – це інструмент спілкування з масовою свідомістю. Тому журналіст в бесіді з “зіркою” повинен орієнтуватися як на очікування масового адресата, так і на особливості іміджу “зірки”.

Імідж “зірок”, виходячи з самого слова “зірка”, будується на порушенні законів повсякденності. І оскільки в принципі йдеться про систему, що протиставлена буденному життю то це самим видовищним способом повинно відбитися в наборі повідомлень, що висуваються “зірками”, і інформації, що вводиться журналістом. У такій ситуації інтерв’юер виявляє значущі дрібниці, цікаві деталі біографічного і творчого шляху “зірки”.

Наприклад, в інтерв’ю з А. Васильєвим, лідером групи “Сплін”, журналіст, знаючи про незвичність творчих ходів учасників даного музичного колективу з’ясовує, яким буде дизайн нового альбому і який процес народження пісень: “Ми по Стокгольму гуляли і побачили біля стін маленькі фігурки різних людей, і одна була дуже прикольною – в окулярах, в кепці. Я його сфотографував і на обкладинку тьопнув”, “А для нового альбому групи я сфотографував з вікна, як “Волга” в’їхала в арку серед ночі, дуже сильно розбилася”, “Багато семплів використовую, вирізую шматки, задом наперед розгортаю і так пісню пишу”.

Масовому читачеві вони цікаві, оскільки в даному випадку діє один з основних законів спілкування – “закон детального обговорення дрібниць”. “Формулювання закону: люди більш охоче фокусуються на обговоренні незначних питань і готові приділяти цьому більше часу, ніж обговоренню важливих проблем.