Імідж та стиль

Він придумав брючний костюм і ввів в моду прозорі плаття. Йому належить ідея жіночого смокінга і стилю «сафарі». Він був одним з тих, хто перетворив прет-а-порту в мистецтво. Він – автор величезної кількості різних стилів, – ще за життя був оголошений класиком моди.

Модний світ був немало здивований, коли дізнався, що після смерті Діора, керівництво його Будинком доручили субтильному хлопцю двадцяти одного року, що пропрацював в індустрії всього декілька років. «Так, звичайно, він вчився у Вищій школі дизайну в Парижі і навіть встиг завоювати першу премію на Міжнародному конкурсі, який організувала Профспілка виробників вовни. Починаючий модельєр, безумовно, талановитий, але чи зможе благополучно управляти всесвітньо відомим Будинком? І не просто управляти, а розвивати його, даючи можливість французькій модній індустрії повернути минулу славу і блиск?» – приблизно так міркували ті, кому не байдуже була доля знаменитого Будинку.

Домисли, чутки і плітки, всі вони ураз утихнули, коли 30 січня 1958 року Сен-Лоран показав свою колекцію. Це було незвичайно! Здається, навіть краще чим нью-лук, створений свого часу Діором!

Отже, модна індустрія визнала Іва Сен-Лорана. Марсель Буссак, на гроші якого був створений Будинок, вибором виявився задоволений. Молодий дизайнер був неймовірно талановитий і, що важливо, працював в традиціях великого маестро. Все складалося вдало, перед Сен-Лораном відкривався великий шлях. Але незабаром ідилія закінчилася і дизайнер отримав відставку. Причина? Погляди на моду, не співпадаючі з концепцією Будинку Діора. Роки учнівства закінчувалися, наступала пора творити власну унікальну моду.

Сен-Лоран покидає Будинок, де він отримав блискучий старт і потрапляє в армію. Його направляють до охопленого війною Алжиру (тут в сім’ї багатого фабриканта він народився в 1936 році). Для модельєра війна закінчилася госпіталем, куди він потрапив, ні, не у зв’язку з важким пораненням, а унаслідок виснаження – тяготи військового життя підірвали здоров’я. А в цей час його друг – П’єр Берже, добивався того, щоб Сен-Лорана визнали непридатним до військової служби і одночасно шукав спонсорів, на гроші яких майбутній класик в 1962 році відкрив власний модний Будинок.