Імідж та стиль

Сьогоднішня мода належить всім. Будь-яка людина може використовувати ідеї провідних дизайнерів при формуванні гардероба і навіть створювати власні. Відтепер мода – це не одне-два ведучих напрями, а цілий калейдоскоп, що складається з тенденцій минулого і майбутнього, які безперервно змінюють одне одного, але не йдуть назавжди. Ця, така знайома і природна для нас картинка, виникла менше ста років тому. Раніше все в модному царстві було по-іншому.

Якби людина з минулого, неважливо, знатна вона чи ні, потрапила в сучасний світ, вона нічого б в нім не зрозуміла. ЇЇ здивували б не тільки літаки, комп’ютери і інші досягнення людської думки. ЇЇ здивувала б наша мода, новини Закарпаття. Вона б дивилася на нас і питала, хто тут багатий, а хто бідняк, і з чого це всі, або майже всі люди, одягнені по-різному, чому їх плаття такі несхожі один на одного. І ці питання не здавалися б їй дивними, адже вони повністю відображають бачення моди, що існували впродовж всієї історії нашої цивілізація.

Прекрасна, мінлива, таємнича мода завжди була частиною вищого світу, новини зі світу. Саме персони королівської крові найчастіше ставали законодавцями мод. Варто було б лишень комусь із них одягатися в новий туалет, як двір тут же підхоплював ідею, прагнучи продемонструвати лояльність монархові і захоплення (не обов’язково щире) його божественним смаком.

Костюм простолюдина був нескінченно далекий він цих змін. На них, як правило, не було засобів і часу. Та і куди міг одягнути селянин парчеве плаття або розшиті камінням панталони? В поле, на річку? Тому костюм бідняка не мінявся роками, а іноді і сторіччями. Його плаття знаходилося далеко в стороні від модних тенденцій і, мабуть, тільки в один період історії змогло промайнути на сцені – під час Великої Французької революції, коли аристократична зовнішність стала джерелом підвищеної небезпеки, і до моди увійшла «пролетарська» скромність і простота. Велику ж частину своєї історії костюм простої людини існував десь на задвірках, відтіняючи запаморочливі наряди благородних персон. Але серед них існувало розділення на модних і не дуже.

Ефект від появи будь-якої модної новинки був схожий на той, що дає камінь, що впав у водоймище: з центру починають розходиться круги, спочатку чіткі, потім все менш і менш помітні. Приблизно те ж саме відбувалося з модними ідеями. Представлені королем або членами його сім’ї вони викликали справжній фурор і породжували «круги». І чим далі від центру був такий «круг», тим менше залишалася чогось від первинної ідеї.

Найвдалішими королівськими імітаторами були наближені до найяснішого сімейства люди з числа благородних. Вони творчо переробляли монаршу вигадку, розвиваючи її, додаючи їй унікальне «звучання». За ними слідували люди рангом нижче. Серед них були володарі прекрасного смаку, але нерідко зустрічалися і ті, кого Шекспір назвав «модними мавпами», а зараз ми називаємо їх жертвам моди. Ці шанувальники королівських талантів просто копіювали актуальні фасони і надягали їх на себе. При цьому наряд міг їм зовсім не підходити, але хіба в цьому справа. Головне, щоб було модно!

А далі модні ідеї покидали межі аристократичних особняків і випліскувалися на багатих міщан. Їх пихаті дружини не хотіли відставати від панів і всіма правдами і неправдами здобували гроші на наряди, новини України. І, найчастіше, на даному етапі первинна ідея настільки перекручувалася і була така далека від задумки автора що він в страху від неї відрікався. Так, колись актуальний, цікавий фасон перетворювався на щось незрозуміле і банальне.

Провінційні модники прагнули не відставати від столичних колег. Правда, в регіони модні новинки доходили з великим запізненням, але все одно мали безліч шанувальників. Багато з них прагнули додати туалету оригінальність, але впливати на модні тенденції їм було не під силу.

Ось приблизно так йшли справи з модою всього якихось сто-двісті років тому. Тоді тон задавали королі і по одягу легко можна було зрозуміти суспільне положення людини. Існували одна чи дві модні тенденції, тому наряди людей певного кола були дуже схожі. Мода застигала надовго і не мінялася десятиліттями, немов бажаючи зберегти місце на п’єдесталі, ніби відчуваючи, що не за горами та мить, коли планету закрутить стрімка карусель ідей і новинок.